Кадєєв Володимир Іванович

 

Кафедра на facebook

kadeev

(08.06.1927–25.11.2012)

Народився в м. Харкові в родині робітника. В 1935 р. вступив до школи № 1 м. Харкова, де закінчив 6 класів. Подальше навчання було перервано війною та німецькою окупацією. Продовжив навчання у січні 1944 р. у машинобудівному технікумі при заводі імені В. О. Малишева, який закінчив у 1948 р. за фахом «тепловозобудування». Після технікуму працював у конструкторському бюро заводу спочатку техніком-конструктором, а з 1950 р. – інженером-конструктором.

У 1951 р. вступив до історичного факультету ХДУ ім. О. М. Горького, де спеціалізувався на кафедрі стародавньої історії та археології. З 1953 р. одночасно з навчанням на стаціонарі працював завідуючим Археологічним музеєм Харківського університетту та брав участь у роботі археологічних експедицій під керівництвом Б. А. Шрамка, С. О. Плетньової, Д. Я. Телегіна і Д. Т. Березовця, які досліджували пам’ятки раннього залізного віку, слов’ян та салтівської культури. Із 1955 р. почав здійснювати самостійні археологічні дослідження поселень епохи бронзи та салтівської культури в басейні Сіверського Дінця. У 1953 р. разом зі студентом історичного факультету Московського університету М. X. Алешковським був ініціатором проведення Всесоюзних археологічних конференцій студентів,брав участь у підготовці 1-ї Всесоюзної наукової студентської конференції археологів, що відбулася в 1954 р. у Москві на історичному факультеті МДУ ім. М. В. Ломоносова. На цій конференції виступив з доповіддю «Славянские гончарные клейма Харьковщины».

Після закінчення в 1956 р. університету працював в Археологічному музеї ХДУ ім. О. М. Горького і одночасно викладачем археології та історії первісного суспільства на вечірньому відділенні історичного факультету. З 1959 по 1961 pp. був аспірантом кафедри стародавньої історії та археології Харківського університету (науковий керівник – проф. К. Е. Гриневич). У 1962–1963 pp. — викладач кафедри стародавньої історії та археології. В 1963 р. захистив кандидатську дисертацію «Ремесла и промыслы Херсонеса Таврического». У 1964–1977 pp. – доцент кафедри стародавньої історії та археології, з 1977 р. (осінній семестр) – в. о. завідувача цієї кафедри. 1968 р. затверджений у вченому званні доцента. Для завершення праці над докторською дисертацією в 1973–1974 pp. перебував у докторантурі при Інституті археології АН СРСР (науковий консультант – В. Д. Блаватський). Докторську дисертацію «Херсонес Таврический в І–III веках н. э.» захистив у 1975 р., в 1979 р. був затверджений у вченому званні професора.

У 1978–1982 pp. був деканом історичного факультету Харківського університету, в 1977 р. виступив з ініціативою створення кафедри історії стародавнього світу та середніх віків, якою завідував до 2007 р. У 1963 р. організував Херсонеську археологічну експедицію, яка здійснювала дослідження Херсонесу Таврійського під його керівництвом до 1984 р. У 1978-1981 pp. був головою спеціалізованої ради ХДУ ім. О. М. Горького з захисту кандидатських дисертацій, з 1978 до 1993 р. – членом спеціалізованої ради Інституту археології НАН України з захисту докторських дисертацій, з 1982 до 2003 p. – членом спеціалізованої ради Харківського університету із захисту докторських дисертацій. Під його керівництвом підготовлено та захищено 12 кандидатських і одна докторська дисертація.

З кінця 1970-х pp. брав активну участь у науково-організаційній роботі: в 1978-1993 pp. – член координаційної ради «Археологические исследования на Украине», у 1979–1989 pp. – член секції історії, заступник голови комісії з археології та етнографії Науково-технічної ради Мінвузу СРСР; у 1994 р. – один з ініціаторів створення Харківського історико-археологічного товариства, співголовою якого був з 1995 по 2001 pp. Був членом редколегії та головним редактором «Вестника Харьковского университета» (серія «История»), «Болгарского ежегодника» і щорічного видання «Древности», входив до редколегії журналу «Археологія» НАН України.

У 1970–80-хрр. неодноразово був учасником міжнародних конференцій і семінарів істориків і археологів у Єревані, Софії, Варні, Велико Тирново та Празі. У 1980 р. був ініціатором і заступником голови оргкомітету Всесоюзної конференції істориків, археологів-античників, філологів-класиків, що відбулася у Харкові на базі ХДУ ім. О. М. Горького; був одним з керівників кількох міжнародних наукових конференцій археологів, організованих Харківським історико-археологічним товариством у 1990-ті pp.; входив до складу оргкомітетів «Дриновских читань», які відбулися у Харкові.

Автор близько 200 друкованих праць, у тому числі 10 монографій.

У 1993 р. за наукові досягнення йому було присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки України», в 1999 р. – «Заслужений професор Харківського державного університету». Нагороджений відзнаками Міністерства освіти та науки «Відмінник освіти України» (2002 р.), «Антон Макаренко» (2005 р.), «За наукові досягнення» (2007 p.). Нагороджений Почесною грамотою, Дипломом і стипендією Харківської обласної державної адміністрації, у 2000 р. був дипломантом обласного конкурсу «Вища школа Харківщини -кращі імена» серед завідувачів кафедр вузів.

Похований на 13 кладовищі м. Харкова.

Основні друковані праці

  1. Очерки истории экономики Херсонеса Таврического в I–IV веках н. э. – Xарьков: Изд-во Харьк. ун-та, 1970. – 164 с.
  2. Херсонес Таврический в первых веках нашей эры. – Xарьков: Вища шк., 1981. – 143 с.
  3. Экономические связи античных городов Причерноморья в I в. до н. э. – V в. н. э.: на материалах Херсонеса / В. И. Кадеев, С. Б. Сорочан. – Xарьков: Вища ш к., 1989. – 134 с.
  4. Херсонес Таврический. Быт и культура (І–ІІІ вв. н. э.). – Xарьков: Бизнес-Информ, 1996. – 208 с.
  5. История и археология Причерноморья: ст. разных лет. – Xарьков: Бизнес-Информ, 2000. – 390 с.
  6. Вихованці Харківського університету, біобібліогр. довід. / [авт.-уклад. Б. П. Зайцев, В. І. Кадєєв, С. М. Куделко та ін.]. – X. : Авто-Енергія, 2004. – 248 с.
  7. Харківський університет наприкінці XIX століття – 1920 рік / [В. І. Кадєєв, С. О. Наумов, О. П. Мартем’янов, Г. О. Косінова] // Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна за 200 років / [В. С Бакіров, В. М. Духопельников, Б. П. Зайцев та ін.]. – Xарків, 2004. – Розд. 3. – С. 218–300.
  8. История Древней Греции и Рима: курс лекций. – Xарьков: Колорит, 2006. – 327 с.
  9. Владислав Петрович Бузескул: К 150-летию со дня рождения. – Xарьков: Вид-во ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. – 60 с.
  10. Почесні члени Харківського університету: біогр. довід. / [Б. П. Зайцев, В. І. Кадєєв, С. М. Куделко та ін.]. – Xарків: Тимченко А. М., 2008. – 311 с.

Література про нього

  1. Владимир Иванович Кадєєв – профессор Харьковского университета: [биобиблиогр. указ.] / (сост. В. Д. Прокопова]. – Xарьков: ХГУ, 1987. – 16 с.
  2. Владимир Иванович Кадеев – профессор Харьковского университета : биобиблиография / [сост. С. В. Дьячков, А. П. Мартемьянов]. – Xарьков: ХИАО, 1996. – 32 с.
  3. Масленников А. А. К 80-летию Владимира Ивановича Кадеева / А. А. Масленников, С. В. Дьячков, А. П. Мартемьянов // Рос. археология. – 2008. – № 2. – С. 180–182.
  4. Владимир Иванович Кадеев – исследователь Херсонеса: Классическая археология Украины / Под ред. С. Дьячкова. – Харьков: Раритеты Украины, 2012. – 24 с.
  5. Владимир Иванович Кадеев. Воспоминания / В. И. Кадеев. – Харьков: ООО «НТМТ», 2013. – 144 с.

 

Поділитися у соціальних мережах

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus

Comments are closed

Sorry, but you cannot leave a comment for this post.