Токарев А. М. Витоки та становлення офіційної ідеології принципату Імператора Цезаря Августа

12 лютого 2010 р. о 16.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (адреса: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, аудиторія V-58) відбувся захист дисертації Токарева Андрія Миколайовича «Витоки та становлення офіційної ідеології принципату Імператора Цезаря Августа», представленої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Пропонуємо ознайомитися з анотаціями до автореферату дисертації (українською, російською та англійською мовами) і списком наукових праць автора за темою дисертації.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

ТОКАРЕВ Андрій Миколайович

УДК 321.18: 94 (37)

ВИТОКИ ТА СТАНОВЛЕННЯ ОФІЦІЙНОЇ ІДЕОЛОГІЇ ПРИНЦИПАТУ ІМПЕРАТОРА ЦЕЗАРЯ АВГУСТА

Спеціальність — 07.00.02 — всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Харків – 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор історичних наук, професор СЕРГЄЄВ Іван Павлович, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, професор кафедри історії стародавнього світу та середніх віків.

Офіційні опоненти

доктор історичних наук, професор ПАРФЬОНОВ Віктор Миколайович, Саратовський державний технічний університет, м. Саратов, Російська федерація, професор кафедри культурології;

кандидат історичних наук, НЕФЕДОВ Костянтин Юрійович, Харківський національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського “ХАІ”, доцент кафедри документознавства.

З дисертацією можна ознайомитись в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (61077, м. Харків, площа Свободи, 4).

АНОТАЦІЯ

Токарев А. М. Витоки та становлення офіційної ідеології принципату Імператора Цезаря Августа – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2009.

У дисертації на основі вивчення широкого кола джерел та наукової літератури аналізуються витоки та становлення офіційної ідеології принципату імператора Августа. У роботі відзначається існування в епоху Пізньої республіки двох “ідейно-політичних” течій – optimates (або boni) і populares. Вказується, що притаманною рисою пізньореспубліканської ідеології була опора “оптиматів” та “популярів” на одні й ті ж самі традиційні цінності. У зв’язку з чим, і “традиціоналізм”, і “республіканізм”, і ідеологію “популярів” можна розглядати у рівній мірі як гіпотетичні основи для офіційної ідеології раннього Принципату.

Показано, що Август як на початку своєї політичної кар’єри, так і у 30-20-ті рр. до н. е. не використовував “республіканську” ідеологію. Він спирався на традиційні римські уявлення і поняття, широко застосовуючи пізньореспубліканську термінологію та політичні гасла, які використовувалися у політичній боротьбі епохи Республіки. Зазначено, що принцепс, прагнучи уникнути відродження опозиції під прапорами ідеології optimates усіляко підкреслював “популярне” звучання своєї агітації. Між тим, користуючись гаслами populares у невластивій їм манері й змінюючи їх внутрішній контекст і значення, Август з їхньою допомогою нав’язував римському суспільству ідеї одноособової влади.

Ключові слова: ідеологія, пропаганда, res publica restituta, libertas, pax, Пізня республіка, Принципат, імператор Август.

АННОТАЦИЯ

Токарев А. Н. Истоки и становление официальной идеологии принципата Императора Цезаря Августа – Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – всемирная история. – Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина. – Харьков, 2009.

В диссертации на основе широкого комплекса источников и литературы анализируются истоки и становление официальной идеологии принципата императора Августа. В работе акцентируется внимание на особенностях политической жизни в эпоху Поздней республики. Отмечается существование в это время двух “идейно-политических” течений – optimates (или boni) и populares. Указывается, что характерной чертой позднереспубликанской идеологии была опора “оптиматов” и “популяров” на одни и те же традиционные ценности. Следовательно, нельзя рассматривать позднереспубликанскую идеологию как нечто цельное и использовать современные термины “республиканизм” и “традиционализм” как синонимы. То есть, и “традиционализм”, и “республиканизм”, и идеологию “популяров” можно рассматривать в равной степени как гипотетические основы для официальной идеологии раннего Принципата.

В историографии чрезвычайно преувеличено влияние “республиканизма” на идеологическую политику Октавиана. Первостепенными задачами Октавиана в начале его политической карьеры были легализация своей деятельности и создание у ветеранов и плебса образа “нового Цезаря”. Ни одно из его действий в это время нельзя связывать с “республиканизмом”. Напротив, он опирался на “традиционные” представления и пользовался “цезарианскими” лозунгами. К середине 30-х гг. до н. э. Октавиан не пользовался большой популярностью среди римской аристократии. Основой его идеологии продолжал оставаться лозунг “месть за Цезаря”, хотя в это время он выдвинул новые лозунги: pax, securitas, prosperitas, наметив, таким образом, переход в сторону пропаганды мира, стабильности и процветания всей римской общины. Вместе с тем, к концу 30-х гг. до н.э. пропаганда традиционных римских ценностей выходит на первый план. Формируется новый образ Октавиана как удачливого полководца и защитника этих ценностей, которому противостоит развращенный Востоком М. Антоний.

Отмечается, что, пытаясь завуалировать свой незаконный приход к власти после победы в битве при Акции, Август провел широко разрекламированную кампанию, направленную на “восстановление” основ римского государства. В результате, на протяжении 28-27 гг. до н. э. “состоялось” restitutio rei publicae, которое, правда, было не решением насущных проблем, а только пропагандистской акцией. “Восстановление” государства не имело никакого отношения к возрождению “республиканских” традиций и к “восстановлению” Республики. Лозунги res publica restituta, vindex libertatis, pax были заимствованы окружением Августа из политического лексикона “популяров”, чтобы подчеркнуть идеологические различия с противниками первого римского императора. В то же время в перечисленные термины вкладывалось новое содержание, в результате чего они все чаще переосмысливались как характерные черты нового монархического строя.

Указывается, что в 20-е гг. до н.э. преобладающей тенденцией в официальной идеологии принципата императора Августа стал “монархизм”. В этот период идеи единоличной власти нашли свое яркое проявление в принятии Октавианом нового имени Augustus и в настойчивой пропаганде “добродетелей” первого римского императора.

В завершении делается вывод о том, что Август, как в начале своей политической карьеры, так и в 30-20-х гг. до н. э., не использовал “республиканскую” идеологию. Он опирался на традиционные римские представления и понятия, заимствуя терминологию и лозунги, использовавшиеся в политической борьбе в эпоху Поздней республики. Принцепс стремился всячески подчеркнуть “популярное” звучание своей агитации для того, чтобы избежать возрождения оппозиции под флагами идеологии optimates. Следовательно, идеология раннего Принципата не основывалась на “республиканизме”, а противостояла ему. Август и его окружение, изменяя внутренний контекст и значение лозунгов populares, стремились таким образом навязать римскому обществу идеи единоличной власти.

Ключевые слова: идеология, пропаганда, res publica restituta, libertas, pax, Поздняя республика, Принципат, император Август.

ANNOTATION

Tokarev A. N. Origins and formation of the official ideology of the principate of Emperor Caesar Augustus – Manuscript.

Dissertation for a candidate degree of historical sciences by specialty 07.00.02 – World history. – V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkіv, 2009.

In the dissertation on the basis of a wide complex of sources and the scientific literature origins and formation of the official ideology of the principate of Emperor Caesar Augustus are analyzed. It is marked, the existence in the Late Roman republic of two ideological and political movements – optimates (or boni) and populares. It is underlined, that the attribute of the ideology of the Late republic was, that optimates and populares were based on the same traditional values. That is all and “traditionalism”, and “respublicanism”, and ideology of populares it is possible to consider equally as hypothetical bases for official ideology of the early Principate.

It is shown, that August both in the beginning of the political career, and in 30-20th B.C. did not use “republican” ideology. He used as basis traditional Roman representations and ideas, widely borrowing late republican terminology and the political slogans used in a political struggle of the Republic. It is noticed, that aspiring to avoid an opposition revival under ideology flags of optimates, he in every possible way underlined “populares” perception of his propaganda. Meanwhile, using slogans populares in a manner unusual for them and changing their internal context and value, princeps with their help imposed to the Roman society ideas of individual power.

Key words: ideology, propaganda, res publica restituta, libertas, pax, Late Republic, Principate, emperor Augustus.

Роботи, опубліковані за темою дисертації

Статті у фахових виданнях:

1. Токарев А. Н. О целях семейного законодательства Августа / А. Н. Токарев // Вісник Харківського національного університету. – 2004. – № 633: Історія. – Вип. 36. – С. 222-231;
2. Токарев А. Н. Augustus и Sebastñw: о семантике терминов / А. Н. Токарев // Древности-2005: Харьковский историко-археологический ежегодник. – Харьков: МД, 2005. – С. 165-177;
3. Токарев А. Н. Libertas у Саллюстия / А. Н. Токарев // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. – 2006. – Вип. 34: Історичні науки. – № 4. – С. 7-11;
4. Токарев А. Н. Сравнительный анализ терминов “optimates” и “boni” (к вопросу о политических группировках в эпоху Поздней Римской республики) / А. Н. Токарев // Вісник Харківського национального університету. – 2007. – № 762: Історія. – Вип. 39. – С. 130-143;
5. Токарев А. Н. Характерные особенности политических лозунгов “помпеянцев” (44-42 гг. до н. э.) / А. Н. Токарев // Вісник Харківського національного університету. – 2008. – № 816: Історія. – Вип. 40. – С. 71-81.

 Статті у наукових збірниках:

6. Токарев А. Н. К вопросу о трансформации политики Октавиана в сфере идеологии в 36 г. до н. э. / А. Н. Токарев // Иресиона. Античный мир и его наследие. – Белгород: Изд-во БелГУ, 2006. – Вып. 3. – С. 36-46;
7. Токарев А. Н. Res publica в идеологии “оптиматов” / А. Н. Токарев // LAUREA. К 80-летию профессора Владимира Ивановича Кадеева. – Харьков: Константа, 2007. – С. 101-110;
8. Токарев А. Н. Несколько замечаний о характере политических группировок в Риме в эпоху Поздней республики / А. Н. Токарев // Античная древность и средние века. – 2008. – № 38. – С. 21-40;
9. Токарев А. Н. Res publica как политический лозунг в “популярной” традиции / А. Н. Токарев // Кондаковские чтения II. Проблемы культурно-исторических эпох. – Белгород: Изд-во БелГУ, 2008. – С. 79-83;
10. Токарев А. Н. Pax как политический лозунг в идеологической борьбе между optimates и populares / А. Н. Токарев // Политическая жизнь Западной Европы: античность, средние века, новое и новейшее время. – Арзамас: АГПИ, 2008. – Вып. 5. – С. 109-114.
    

Матеріали конференцій та тези доповідей:

11. Токарев А. Н. Augustus и Sebastñw: о семантике терминов / А. Н. Токарев // Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” : Тез. доп. наукової конференції (Харків, 26-27 квітня 2005 р.). – Харків, 2005. – С. 94-95;
12. Токарев А. Н. Политика Октавиана в 44 г. до н. э. и образ “нового Цезаря” / А. Н. Токарев // Проблемы истории и археологии Украины: Материалы VI Международной научной конференции, посвященной 150-летию со дня рождения академика В. П. Бузескула (Харьков, 10-11 октября 2008 г.) : Тез. докл. – Харьков, 2008. – С. 61-62.

Завантажити автореферат

By kibriDagan in Дисертації on 03.04.2015