Відкрита лекція «Візантійська цивілізація: парадигми дослідження» (19 травня 2016 р.). Звіт про подію

19 травня 2016 р. об 11.20. в ауд. 318 відбулося чергове засідання наукового семінару з всесвітньої історії «Шукачі історичної істини» (модератор — к.і.н., доцент С.О. Сєряков). Воно мало трохи незвичний характер. Адже цього разу доповідачем був не один із наших студентів, але досвідчений дослідник історії Візантії – Андрій Домановський (к.і.н, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків, а також – кафедри українознавства ХНУ імені Василя Каразіна).

Перед початком своєї лекції знаний харківський візантиніст вручив грамоту одній з активних учасниць нашого семінару – Валерії Яровій (31 і/п група). Цією почесною нагородою було відзначено той факт, що вона виголосила найкращу доповідь на сeкціі з історії сeрeдніх віків під час нещодавніх Каразінських читань (ХНУ імені Василя Каразіна).

В своїй лекції (“Візантійська цивілізація: парадигми дослідження”) пан Андрій насамперед проаналізував, які уявлення про Візантію панують нині на рівні масової свідомості. Виявляється, що слово “візантійський” у багатьох країнах Європи (включно з Україною) викликає переважно негативні конотації, є синонімом слів “підступний”, “хитрий” “корумпований”, “брехливий” тощо. На думку пана Андрія, це нівелює ту важливу роль, яку відіграла Візантія у становленні християнської цивілізації (Сходу і Заходу), заклавши підвалини культурного коду багатьох сучасних народів. Серед іншого, йдеться й про традиції візантійської політичної культури, рецепції якої можна побачити не лише у великодержавній політиці Російської Федерації, але й у низці революцій, які на початку ХХІ ст. прокотилися православними країнами (йдеться про Грузію, Сербію, Україну тощо).

Як переконливо довів пан Андрій, Візантійська імперія тривалий час посідала чільні позиції у багатьох сферах життя християнського світу (культура, економіка, військова справа, адміністрація). Її тодішню роль можна десь порівняти з роллю США на сучасному етапі.

У лекції пана Андрія піднімалася також низка важливих теоретичних питань історії Візантії – про доцільність застосування саме цього політоніму, про розмежувальну лінію між пізньоантичною добою і середньовіччям, про передумови і наслідки Повстання “Ніка” (532 р.), про причини захоплення Константинополя хрестоносцями (1204 р.) і падіння Візантійської імперії під натиском турків (1453 р.).

Чимало слів було сказано про роль візантійської спадщини в історичному розвитку багатьох народів і держав (включно з Османською імперією).

Лекція виявилася надзвичайно інформативною, змістовною, науковою і водночас – яскравою і наочною. Пан Андрій чудово володіє ораторським мистецтвом, яке допомагало йому не лише яскраво змальовувати візантійські реалії, але й проводити доречні паралелі з українськими сьогоденням (Повстання “Ніка” – Революція Гідності).

Викладення матеріалу супроводжувалося численними ілюстраціями, яскравими презентаціями і дотепними колажами.

Наприкінці лекції пан Андрій презентував низку праць з візантиністки, частина з яких з’явилася за його безпосередньої участі (як автора або співредактора). Зокрема, йдеться про “Оксфордское руководство по византинистике”, “«Византийская мозаика»: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме. – Выпуск 3” та ін.

Після цього доповідач відповів на низку питань, в яких конкретизував і розкринув окремі аспекти прочитаної лекції.

Хочеться ще раз подякувати усім присутнім за активну участь у роботі наукового семінару і запросити студентів історичного факультету відвідати його наступні засідання. Наші двері завжди відкриті для всіх, хто цікавиться історичною наукою.