«Елліни на периферії Херсонеської держави: матеріальна культура поселення Маслини»: фотозвіт про відкриту лекцію Вікторії Котенко

16 липня 2015 р. на базі Музею археології та етнографії Слобідської України відбулася відкрита лекція молодшого наукового співробітника Інституту керамології (відділення Інституту народознавства Національної академії наук України), аспірантки кафедри археології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Вікторії Котенко «Елліни на периферії Херсонеської держави: матеріальна культура поселення Маслини».

Лекторка детально схарактеризувала матеріальну культуру давньогрецького поселення Маслини, що належало до хори Херсонеського поліса і було розташоване на Тарханкутському півострові неподалік с. Сєвєрне Чорноморського району АР Крим, на узбережжі Каркінітської затоки.

Забудова пам’ятки містить укріплення (західна частина) та неукріплене відкрите селище (східна частина) з характерними спорудами. Укріплення було розташоване на природньому узвишші, мало прямокутну форму розмірами 50×80 м й було зорієнтоване по лінії з північного заходу на південний схід. Під час розкопок було досліджено три з чотирьох башт комплексу, четверта (північна) башта на час археологічних розкопок вже була знищена морем.

Особливу увагу В. Котенко приділила масовому керамічному матеріалу, який слухачі мали змогу побачити наживо, оскільки у Музеї археології та етнографії Слобідської України зберігаються матеріали розкопок поселення Маслини, здійснених експедицією Харківського університету під керівництвом доцента кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Валерії Олександрівни Латишевої (експедиція працювала впродовж 1972–1987 рр.). У нашому археологічному музеї зберігається близько 80 % матеріалів розкопок поселення.

Лекторка наголосила, що за способом виробництва увесь посуд розділяється на гончарні та ліпні вироби. У свою чергу гончарний посуд традиційно розділяють за сферою використання на тарний, кухонний та столовий. Виділяють також посуд спеціального призначення.

Тарний посуд представлено на поселенні Маслини фрагментами піфосів та амфор, переважна більшість з яких надходила на поселення з Херсонеса Таврійського і виготовлялася там само. Наявні також амфори, привезені з таких античних центрів, як Синопа та Фасос.

Парадний чорнолаковий посуд представлено на поселенні рибними блюдами, мисками та канфарами.

Численними на поселенні є фрагменти горщиків, глечиків, каструль з кришками, мисок, які мали якнайширше застосування у побуті місцевого населення. Цікавими є керамічні фляги пласкої округлої форми без сформованого денця. В. Котенко звернула увагу слухачів також на товстостінні лутерії – низькі тазоподібні посудини, призначенні для вмивання.

Головним господарським заняттям поселенців було землеробство. Під час розкопок поселення було виявлено обгорілі зерна пшениці, ячменя, проса, зернотерки і ступи для переробки зерна, фрагменти теракотових статуеток богині Деметри – покровительки землеробства. Важливим було також прядіння і ткацтво, про розвиток яких свідчать знахідки пряселець і важків.

Лекція В. Котенко, що супроводжувалася демонстрацією музейних експонатів, зацікавила слухачів і спричинила численні питання. Після лекції студенти мали також нагоду переглянути фотоальбоми археологічної експедиції «Маслини» Харківського університету.

Лекція відбулася в рамках музейно-археологічної практики студентів першого курсу історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна у Музеї археології та етнографії Слобідської України (керівник – доц. кафедри історії стародавнього світу та середніх віків А. М. Домановський).

Оголошення про лекцію:

на сайті кафедри історії стародавнього світу та середніх віків

на сайті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

By kibriDagan in Новини on 16.07.2015