Круглий стіл «Професор Харківського університету Владислав Бузескул: антикознавець, медієвіст, історик науки» (3 травня 2018 року)

У Каразінському університеті відбувся круглий стіл «Професор Харківського університету Владислав Бузескул: антикознавець, медієвіст, історик науки», присвячений 160-річчю від дня народження науковця та 40-річчю заснування кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету.

До початку роботи круглого столу учасники відвідали тематичну екскурсію «Радянський Харків: між Правдою і Культурою», яку провела доцент кафедри українознавства філософського факультету, співробітник Центру українських студій імені Д. І. Багалія Наталія Аксьонова.

На заході були присутні заступник декана історичного факультету Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, доцент Вячеслав Ціватий, професор кафедри історії України історичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Олена Богдашина, завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету, професор Сергій Сорочан, директор Центру українських студій імені Д. І. Багалія Тарас Чугуй.

Модератором заходу виступив доцент кафедри історії стародавнього світу і середніх віків історичного факультету Андрій Домановський.

«Владислав Бузескул завжди наголошував, що він доморощений професор. Саме в стінах Каразінського університету він навчався, досяг успіхів у науковій діяльності, працював до останніх днів. Різноманітні інтереси професора були відображенням граней його особистості. Найголовніше, щоб його справа мала продовження», — зазначив Сергій Сорочан.

Тарас Чугуй наголосив, що у Владислава Бузескула був тяжкий життєвий шлях, тому мета організаторів заходу — об’єднати науковців, які б висвітлили його внесок у сферу науки не тільки у Каразінському університеті, але й в цілому.

У доповіді «Антична європейськість і середньовічна Європа у науковій спадщині Владислава Бузескула (1858–1931): інституціональний вимір» Вячеслав Ціватий розповів цікаві факти з життя професора.Наприклад, його дід був учасником Бородінської битви, а незвичне прізвище науковець отримав від румунських предків з Волощини.

Присутні ставили запитання щодо підписання Владиславом Бузескулом документа, що засвідчував жорстокі дії більшовиків стосовно деяких верств населення. Як не дивно, після цього професор не тільки не потрапив за ґрати, а й продовжив розвиватися у науковій сфері.

«На жаль, відповідь на це питання наразі невідома, тому що багато матеріалів засекречено. Можливо, у майбутньому зможемо відшукати істину в одному з архівів Служби безпеки України», — зазначив автор доповіді.

Олена Богдашина у доповіді «Методика історичних досліджень В. П. Бузескула» підтримала попереднього спікера та наголосила, що Владислав Бузескул зовсім не сприймав марксизм. За словами доповідача, професор залишив у своїх працях багато прикладів, як правильно вивчати історичні джерела, а його праці й досі залишаються на вершині антикознавства.

Наприкінці кожної доповіді присутні ставили запитання доповідачам.