Звіт про засідання наукового гуртка “AD FONTES!” (23 грудня 2016 р.)

23 грудня 2016 р. відбулося передноворічне засідання студентського наукового гуртка кафедри історії стародавнього світу та середніх віків «AD FONTES!». Куратор гуртка – канд. іст. наук, доц. Ручинська Оксана Анатоліївна. Старости гуртка — Мамонтова Катерина (IV курс), Ємельянова Наталія (V курс).

Загальна кількість присутніх на засіданні гуртка – 12 осіб. У засіданні взяли участь студенти I, II, IV та V курсів, що спеціалізуються на кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків, а також представники кафедри нової та новітньої історії. Засідання гуртка відвідав канд. іст. наук, доц. А. М. Домановський.

Грудневе засідання у 2016-2017 навчальному році було присвячене темі «Рецепції середньовіччя у кінематографі».

У вступному слові куратор гуртка канд. іст. наук, доц. О. О. Ручинська зазначила, що сучасні засоби масової інформації та, особливо, кінематограф, інтерпретуючи історичні події, не завжди керуються фактами. Візуалізація історії потребує особливо уважного ставлення до реальних джерел та їхньої професійної оцінки з боку істориків. Подібна спроба, зроблена студентами кафедри історії стародавнього світу та середніх віків, безумовно, заслуговує на увагу.

З першою доповіддю «Історія, написана переможцями: облога Родосу у т/с «Чудове століття»» виступила студентка IV курсу Мамонтова Катерина, наголосивши, що оскільки це єдина екранізація подій на Родосі 1521–1523 рр., саме вона створює образ облоги Родосу в уявленні широкої аудиторії глядачів. Доповідачка зазначила, що взяття Родосу зображується в серіалі лише черговою легкою перемогою султана Сулеймана I Кануні, досягнутою виключно військовою перевагою османів, що абсолютно не можна порівняти з даними джерел та досліджень. Ні колосальні втрати Османської імперії (на одного загиблого християнина припадало 25 турків), ні дійсні причини поразки госпітальєрів (зрада грецького населення острова та зради всередині Ордену Св. Іоанна), ні реальні умови договору, на яких здавався Родос, не були висвітлені в серіалі, очевидно для створення образу сильної та непереможної Туреччини, і зокрема фігури гуманного, але водночас справедливого султана в очах турецького народу та інших глядачів. Творці серіалу навмисно спотворили дані джерел, зображуючи події у вигідному світлі, проте серед переваг була відзначена точність, з якою вони передали листування між султаном Сулейманом і Великим Магістром Філіппом де Вільє де л’Іль-Адамом перед османським наступом, і те, що обидві сторони були показані гідно без спроби дискредитувати ворога. Відображення облоги Родосу в серіалі «Чудове століття» є яскравим прикладом того, як переможці пишуть свою історію.

Доповідь викликала інтерес у аудиторії, були задані різнопланові питання, зокрема: — чи були інші екранізації щодо облоги Родосу; — чому греки викреслюють зі своєї історії панування госпітальєрів; — чи всі умови договору виконав Сулейман? Відповіді на ці запитання доповнили доповідь, дозволивши уточнити цікаві подробиці історичних подій.

Друга доповідь «Влад Дракула: рецепції в кінематографі» була представлена Ємел’яновою Наталією (V курс).

Доповідачка коротко розповіла про історичну особистість Влада Дракули (Цепеша), а також про книгу Брема Стокера, в якій, хоча прототипом і була реальна людина, його особистість була спотворена до невпізнання та містифікована. Саме ця книга і популяризувала тему вампірів у літературі та кінематографі, і посприяла сприйняттю Дракули як графа-вампіра із похмурого замку. У доповіді було проведено аналіз п’яти найбільш значущих, на думку автора, художніх фільмів про Влада Цепеша. Слухачам було показано відмінності у відображенні цього історичного персонажа в усіх 5-ти картинах (десь далеко від істини, десь трохи більше схоже на справжнього волоського правителя, і лише в одному фільмі автори зробили акцент на історизм, а не на містифікацію особи).

Після доповіді були поставлені питання, які дозволили доповідачці детальніше зупинитися на конкретних моментах, пов’язаних з історією життя Влада Цепеша, наприклад, пояснити особливості прізвиськ волоського господаря. Доповідь викликала невелику дискусію в аудиторії щодо необхідності викриття містифікації довкола особистості Влада Дракули.

На завершення, старостами та куратором було підбито підсумки грудневого засідання. Доц. О. О. Ручинська зазначила, що засідання вийшло досить цікавим та жвавим, незважаючи на невелику кількість присутніх. Старости анонсували майбутній круглий стіл, намічений на лютий-березень 2017 р., тематика якого буде пов’язана з особливостями релігії у стародавньому світі та середньовіччі.

Після закінчення офіційної частини засідання гуртка, всіх присутніх було запрошено на традиційне передноворічне гуляння у затишній кафедральній атмосфері.

By kibriDagan in Новини, Студентський науковий гурток «AD FONTES!» on 17.01.2017