Нефедов К. Ю. Культ правителя в епоху раннього еллінізму (323–281 рр. до н. е.)

26 червня 2001 р. о 16.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, (адреса: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, аудиторія IV-65) відбувся захист дисертації Нефедова Костянтина Юрійовича «Культ правителя в епоху раннього еллінізму (323–281 рр. до н. е.)», представленої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Пропонуємо ознайомитися з анотаціями до автореферату дисертації (українською, російською та англійською мовами) і списком наукових праць автора за темою дисертації.

Харківський національний університет ім. В.Н Каразіна

Нефедов Костянтин Юрійович

УДК 94 (37/38)

КУЛЬТ ПРАВИТЕЛЯ В ЕПОХУ РАННЬОГО ЕЛЛІНІЗМУ
(323-281 рр. до н. е.)

Cпеціальність — 07.00.02 — всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
історичних наук

Харків – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

кандидат історичних наук, доцент МАРТЕМ’ЯНОВ Олексій Павлович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету.

Офіційні опоненти

доктор історичних наук, професор ДЯТЛОВ Володимир Олександрович, Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка, проректор з наукової роботи;

кандидат історичних наук, доцент ЛАТИШЕВА Валерія Олександрівна, Харківський гуманітарний інститут “Народна українська академія”, науковий консультант музею.

Провідна установа

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, кафедра історії стародавнього світу та середніх віків.

З дисертацією можна ознайомитись в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, площа Свободи, 4).

АНОТАЦІЯ

Нефедов К.Ю. Культ правителя в епоху раннього еллінізму (323–281 рр. до н. е.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02. – Всесвітня історія. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2000.

У дисертації вперше розглянуто історію культу правителів ранньоелліністичної доби як цілісного ідеологічного феномена. Докладно аналізується проблема походження античного царського культу. Доведено, що він не мав східного коріння та був породженням греко-македонської ідеології. Культове шанування правителів зародилося в грецькому світі вже наприкінці V – у першій половині IV ст. до н.е. як один з засобів легітимації єдиновладдя. В епоху раннього еллінізму культ правителів вперше в історії античності набув масового характеру. Причиною того, як доведено в дисертації, була гостра потреба наступників Олександра Македонського, діадохів, у обґрунтуванні власної одноособової влади. У роботі докладно розглянуті всі форми та прояви культового шанування ранньоелліністичних монархів, відтворено загальну еволюцію цього феномену, виявлено місце культу правителя в системі легітимації влади кожного з діадохів. На підставі результатів комплексного аналізу існуючих джерел в дисертації спростовується поширена в історіографії думка про те, що культ правителів ранньоелліністичної доби був обожнюванням людини чи сакралізацією одноособової влади. Культове шанування мало лише надавати діадохам харизматичного статусу, прирівнюючи їх до героїчних царів міфічного минулого. Культ правителів як цілісна система виконував роль адаптивного механізму персональної елліністичної монархії, репрезентуючи нову авторитарну владу у звичних еллінам і македонянам символах і образах.

Ключові слова: еллінізм, монархія, культ правителів, діадохи, легітимація влади, Олександр Македонський.

АННОТАЦИЯ

Нефедов К.Ю. Культ правителя в эпоху раннего эллинизма (323–281 гг. до н.э.). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. – Всемирная история. – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина. Харьков, 2000.

В диссертации впервые рассмотрена история культа правителей раннеэллинистической эпохи как целостного идеологического феномена во всех его формах и проявлениях. Подробно проанализирована проблема происхождения эллинистического культа правителей. Доказано, что он не имел восточных корней и был порождением греко-македонской идеологии. В основе культа правителей лежали греческие представления о возможности перенесения на человека божеских почестей в качестве наивысшей степени почета, воздаваемого за заслуги и благодеяния. Такое перенесение не приводило к обожествлению чествуемого, но позволяло ему претендовать на исключительное положение в социальной иерархии, так как божеские почести издавна считались в Элладе показателем царского достоинства. С конца V в. до н.э. богоравное чествование все чаще стало использоваться претендентами на единоличную власть в политической практике, что и положило начало античному культу правителей. Определенный вклад в становление этого культа внесли Филипп II и Александр Македонский, которые опирались в своей деятельности не только на греческие, но и на македонские традиции чествования монархов.

В эпоху раннего эллинизма культ правителя получил широкое распространение во всем греко-македонском мире и впервые в истории античной цивилизации приобрел характер массового идеологического феномена. Причиной этого была острая потребность преемников Александра Македонского, диадохов в обосновании своих властных притязаний, а не преклонение эллинов перед могуществом царей, как это полагает большинство исследователей. Не имея легальных прав на единовластие, диадохи вынуждены были стремиться к харизматической легитимности, которую и обеспечивал культ правителя. В работе подробно рассмотрены все формы и проявления культового почитания раннеэллинистических монархов, воссоздана общая эволюция культа правителя как целостного феномена, определена функция культа диадохов и посмертного культа Александра Македонского в политической пропаганде эпохи раннего эллинизма, исследована “политическая мифология” диадохов. Отдельные прецеденты воздаяния божеских почестей правителям проанализированы в контексте исторических событий конца ІV — начала III вв. до н.э. Показано, что процесс развития раннеэллинистического культа правителя отражал в себе нюансы властных устремлений диадохов и протекал в неразрывной связи с процессом распада державы Александра Македонского и формирования независимых государств его преемников. Различные формы культового почитания монархов – полисный культ, частный культ, посмертный культ Александра Македонского и т.д. – были связаны между собой общей символикой почестей и ритуалов и функционировали в рамках единой системы легитимации власти царя. В работе доказывается несостоятельность господствующего в научной литературе взгляда на культ правителя как на обожествление личности или сакрализацию власти царя. Культовое почитание не приравнивало диадохов к богам, а лишь уподобляло их царям-героям мифического прошлого. Культ правителей, как целостная система, выполнял функцию своеобразного адаптивного механизма персональной эллинистической монархии, представляя новую форму авторитарной власти в знакомых эллинам и македонянам символах.

Ключевые слова: эллинизм, монархия, культ правителя, диадохи, легитимация власти, Александр Македонский.

SUMMARY

Nefedov K.Yu. The Ruler Cult in the Age of Early Hellinism (323-281 B.C.). – Manuscript.

Thesis for a candidate degree of historical sciences by speciality 07.00.02. – World History. The Kharkiv National University of V.N. Karazin, Kharkiv, 2000.

For the first time the thesis studies the history of the Early Hellenistic ruler cult as the integrate phenomenon. The problem of origins of the Hellenistic ruler has analysed in details. It is proved that this cult had not Oriental background, being caused by Greco-Macedonian ideology. The divine worship of rulers arose as a way of sole-power legitimisation in the Greek world at the end of V – the first half of IV Centuries BC. In the age of Early Hellenism the ruler cult became the mass phenomenon, which was resulted in a necessity of the successors of Alexander the Great to legitimate their power. All forms of Early Hellenistic ruler cult were considered in the work. The evolution of this phenomenon was completely restored.

The function of ruler cult in diadochoi propaganda has been determined. It is refuted in the thesis the opinion of modern scholars that ruler cult was a deification of human or sacralisation of kingship. The divine worship tended to provide the charismatic status to diadochoi, equating them with the heroic kings of mythical past. The ruler cult, as the whole system, made a function of the adapting for Hellenistic personal kingship, representing a new autocratic power in traditional symbols and terms.

Key words: Hellenism, kingship, ruler cult, diadochi, power legitimisation, Alexander the Great.

Праці, опубліковані за темою дисертації

Нефедов К.Ю. О культовом эпитете Селевка I // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. – Вип. 2. – Харків, 1997. – С. 111–113.
Нефедов К.Ю. До питання про культ Птолемея І на Родосі // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. – Вип. 3. – Харків, 1998. – С. 134–138.
Нефедов К.Ю. Культ правителя в политической пропаганде Лисимаха // Вісник Харківського державного університету. – 1999. – № 411. – Історія. – Вип. 31. – С. 46–54.
Нефедов К.Ю. Культ правителя в афинской пропаганде времён Ламийской войны // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2000. – № 485. – Історія. – Вип. 32. – С. 12–20.
Нефедов К.Ю. О возникновении культа Антигона Одноглазого // Древности. –Вып. 4. – Харьков, 2000. – С. 90–94.
Нефедов К.Ю. Птолемей Сотер и учреждение культа Александра Македонского в Александрии // Античный мир. – Белгород, 1999. – С. 20–26.
Нефедов К.Ю. Культ правителей как идеологический феномен эллинизма // Проблемы истории и археологии Украины: Тезисы докладов научной конференции. Харьков, 16–18 апреля 1997 г. – Харьков, 1997. – С. 43.
Нефедов К.Ю. Аполлон в политической пропаганде Селевка Никатора // Проблемы истории и археологии Украины: Тезисы докладов научной конференции (Харьков, 21–23 октября 1999 г.). – Харьков, 1999. – С. 42–43.
Нефедов К.Ю. Лисандр спартанский зарождение культа правителя в греческом мире // Проблемы истории и археологии Украины: Материалы международной научной конференции (Харьков, 16–18 мая 2001 г.). – Харьков, 2001. – С. 69–70.