Михаліцин П. Є. Літературна спадщина Григорія Назіанзина як ранньовізантійський культурно-історичний феномен (за матеріалами трагедії «Стражденний Христос»)
21 грудня 2012 р. о 15.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61022, м. Харків, площа Свободи, 4, аудиторія V–58 відбувся захист дисертації Михаліцина Павла Євгенійовича «Літературна спадщина Григорія Назіанзина як ранньовізантійський культурно-історичний феномен (за матеріалами трагедії «Стражденний Христос»)», представленої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.
Пропонуємо ознайомитися з анотаціями до автореферату дисертації (українською, російською та англійською мовами) і списком наукових праць автора за темою дисертації.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА
МИХАЛІЦИН Павло Євгенійович
УДК 94 (100) «03»: 821.14’02-21
ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА ГРИГОРІЯ НАЗІАНЗИНА
ЯК РАННЬОВІЗАНТІЙСЬКИЙ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ФЕНОМЕН
(ЗА МАТЕРІАЛАМИ ТРАГЕДІЇ «СТРАЖДЕННИЙ ХРИСТОС»)
Спеціальність – 07.00.02 – всесвітня історія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Харків – 2012
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Науковий керівник
доктор історичних наук, професор СОРОЧАН Сергій Борисович, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків
Офіційні опоненти
доктор історичних наук, професор БОЛГОВ Микола Миколайович, Бєлгородський державний національний дослідницький університет, м. Бєлгород, Російська Федерація, завідувач кафедри всесвітньої історії і закордонного регіонознавства
кандидат історичних наук ФОМІН Михайло Володимирович, Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, доцент кафедри туризму і соціальних наук
З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (61022, м. Харків, площа Свободи, 4).
АНОТАЦІЯ
Михаліцин П. Є. Літературна спадщина Григорія Назіанзина як ранньовізантійський культурно-історичний феномен (за матеріалами трагедії «Стражденний Христос») – Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2012.
У дисертації на основі широкого кола джерел та наукової літератури, а також на підставі комплексного історико-філологічного, культурологічного й теологічного аналізу трагедії «Стражденний Христос», зроблена спроба визначити місце й значення літературної спадщини Григорія Назіанзина (330-390 рр.) в історико-культурному контексті ранньовізантійського суспільства другої половини IV ст.
У роботі зазначено, що літературна і громадська діяльність Григорія Назіанзина була спрямована на зміцнення церковних інституцій і православного віровчення, а також швидкого проведення процесу християнізації імперії. У дисертації вперше уточнюється класифікація поетичної спадщини Назіанзина. Новим словом у визначенні часу написання християнського центона є гіпотеза про його поетапне створення: перша редакція – 60-ті рр. IV ст. (після 17 червня 362 р.), а остаточне оформлення трагедії – 80-ті рр. IV ст. Під час дисертаційного дослідження були вперше сформульовані і конкретизовані цілі, які переслідував автор при створенні цього твору: історико-культурологічна, полемічна і дидактична. Вперше проведений аналіз характеру використання античних ремінісценцій дав можливість зафіксувати цілком стійку семантичну схему трагедії. Перший досвід комплексного аналізу теології християнської драми показав, що христологія, тріадологія і маріологія трагедії знаходяться в органічній єдності зі всією літературною спадщиною Назіанзина.
Ключові слова: Григорій Назіанзин, візантійська культура, теологія, християнська драматургія, трагедія «Χριστὸς πάσχων» («Christus patiens», «Стражденний Христос»), центон, євангельська парафраза.
АННОТАЦИЯ
Михалицын П. Е. Литературное наследие Григория Назианзина как ранневизантийский культурно-исторический феномен (по материалам трагедии «Страждущий Христос») – Рукопись
Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – всемирная история. – Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина. – Харьков, 2012.
В диссертации на основе широкого круга источников и специальной литературы, а также на основании комплексного историко-филологического, культурологического и теологического анализа трагедии «Страждущий Христос», предпринята попытка определить место и значение литературного наследия Григория Назианзина (330-390 гг.) в историко-культурном контексте ранневизантийского общества второй половины IV в.
В работе отмечается, что литературная и общественная деятельность Григория Назианзина была направлена на укрепление церковных институций и православного вероучения, а также на ускорение процесса христианизации империи. Его церковная и общественная деятельность как архипастыря столицы Византии и председателя Второго Вселенского собора была настолько значима в глазах благодарных потомков, что он навсегда вошел в агиографию и гимнографию с почетным титулом архиепископа Константинополя. Литературное наследие этого византийского интеллектуала способствовало формированию идеологического субстрата, который стал основой всей культурно-религиозной политики Византийской империи.
В диссертации впервые уточняется классификация поэтического наследия Назианзина. Новым словом в определении времени написания христианского центона является гипотеза о его поэтапном создании: первая редакция – в 60-е (после 17 июня 362 г.), а окончательное оформление трагедии – в 80-е гг. IV в. В ходе диссертационного исследования были впервые сформулированы и конкретизированы те цели, которые преследовал автор при создании этого произведения: историко-культурологическую, полемическую и дидактическую. Впервые проведенный анализ характера использования античных реминисценций дал возможность зафиксировать вполне устойчивую семантическую схему трагедии. Первый опыт комплексного анализа теологии христианской драмы показал, что христология, триадология и мариология трагедии находятся в органичном единстве со всем литературным наследием Назианзина.
Таким образом, диссертационное исследование позволяет установить, что литературная деятельность Григория Назианзина стала важным звеном, связывающим наследие античности с христианизированной византийской культурой, а христианская трагедия «Страждущий Христос», искусно соединившая в себе все изящество классической греческой драматургии с глубиной христианского вероучения, явила собой новый вид византийской литературы – христианскую драму. Подобные произведения, характерные для ранневизантийского периода (IV-VI вв.), создали то интеллектуальное пространство, которое впоследствии обусловило завершение исторического процесса перехода от языческой идеологии к христианской культуре и мировоззрению в Византийской империи.
Ключевые слова: Григорий Назианзин, византийская культура, теология, христианская драматургия, трагедия «Χριστὸς πάσχων» («Christus patiens», «Страждущий Христос»), центон, евангельская парафраза.
ANNOTATION
Mikhalitsyn P. E. The Literary Heritage of Gregory of Nazianzus as an Early Byzantine Cultural Historical Phenomenon (adapted from the tragedy “Suffering Christ”) – Manuscript
Dissertation for a candidate degree of historical sciences by specialty 07.00.02 – World History. – V. N. Karazin Kharkiv National University. – Kharkiv, 2012.
The idea of the thesis is to make a shot at determination of place and value of Gregory of Nazianzus’s (330-390) literary heritage in the historical-cultural context of Early Byzantine society in the second half of IV century based on the wide variety of the sources and special literature as well as based on complex historical philological culturological and theological analysis of the tragedy “Suffering Christ”.
It is noted in the work that Gregory of Nazianzus’s literary and public activities were aimed at strengthening of the church institutions and Orthodox doctrine as well as at the fastest Christianization process in the empire. The classification of Gregory of Nazianzus’s literary poetic heritage has been specified in the thesis for the first time. A new dawn for determination of the time of writing of that Christian cento is a hypothesis for its phase-by-phase creation: the first version – in 60’s (after 17 June 362) and the final revision of the tragedy – in 80’s of IV century. In the course of the thesis research the purposes pursued by the author at creation of this writing were represented and concretized for the first time: historical-culturological, polemic and didactic one. It is the first time that the carried out analysis of the ancient reminiscences usage pattern gave a possibility to fix quite persistent semantic pattern of the tragedy. The first experience of the theology analysis of the Christian drama demonstrated that Christology, Triadology and Mariology of the tragedy stay in seamless unity with the whole literary heritage of Gregory of Nazianzus.
Key words: Gregory of Nazianzus, Byzantine culture, theology, Christian dramaturgy, the tragedy “Suffering Christ” («Χριστὸς πάσχων» («Christus patiens»), cento, evangelic paraphrase.
СПИСОК НАДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Михалицын П. Е. Иудейские памятники, апокрифы, аграфы о рождестве и личности Иисуса Христа / П. Е. Михалицын // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: зб. наук. праць / ред. кол. С. Посохов та ін. – Харків. – 2001. – С. 141-146.
2. Михалицын П. Основные цели создания трагедии «Χριστὸς πάσχων» («Страждущий Христос») / П. Михалицын // Вісник Чернігівського Державного Педагогічного Університету. – 2006. – №4. – С. 16-19. – (Серія: Історичні науки; вип. 34).
3. Михалицын П. Е. О христологических аспектах богословской системы Григория Назианзина (Богослова) / П. Е. Михалицын // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: зб. наук. праць / ред. кол. С. Посохов та ін. – Харків, 2006. – Вип. 9. – С. 26-32.
4. Михалицын П. Е. Трансформация смысла античных реминисценций в трагедии Χριστὸς πάσχων («Страждущий Христос») / П. Е. Михалицын // Проблемы истории, филологии и культуры. – 2006. – Т. 16 / 2. – С. 12-20.
5. Михалицын П. Е. Об историографии атрибуции византийской трагедии «Χριστὸς πάσχων» («Страждущий Христос») / П. Е. Михалицын // Вістник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2007. – №762. – С. 251-262. – (Серія: Історія; вип. 39).
6. Михалицын П. Мариология трагедии «Χριστὸς πάσχων»(«Страждущий Христос») и ее сопоставление с мариологией Григория Назианзина (Богослова) / П. Михалицын // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: зб. наук. праць / ред. кол. С. Посохов та ін. – Харків. – 2007. – Вип. 10. – С. 202-213.
7. Михалицын П.Е. Культурно-исторические предпосылки возникновения трагедии Χριστὸς πάσχων («Страждущий Христос»): драматургическая инновация Григория Назианзина / П. Е. Михалицын // Дриновський збірник. – 2008. – Т. 2. – С. 69-75.
8. Михалицын П. Е. История атрибуции византийской трагедии «Christòs Páschōn» («Страждущий Христос») / П. Е. Михалицын // Східний світ. – 2010. – № 1. – С. 118-135.
9. Михалицын П. Е. Триадология свт. Григория Богослова и триадология трагедии «Χριστὸς πάσχων» («Страждущий Христос»). Сравнительный анализ / П. Е. Михалицын // Проблемы теологии. – 2006. – Вып. 3. – Ч. 2. – С. 63-72.
10. Михалицын П. Е. О христологических аспектах трагедии Χριστὸς πάσχων («Страждущий Христос») и их сопоставление с христологией свт. Григория Богослова / П. Е. Михалицын // Власть, общество и церковь в Византии: сб. науч. статей; [отв. ред. С. Н. Малахов; сост. Н. Д. Барабанов, С. Н. Малахов]. – Армавир, 2007. – С. 19-49.
11. Михалицын П. Е. Об основных целях создания и литературном достоинстве трагедии «Χριστὸς πάσχων» («Страждущий Христос») / П. Е. Михалицын // Древнее Причерноморье [под ред. И. В. Немченко и др.]. – 2008. – Вып. 8. – С. 249-255.
12. Михалицын П. Е. Император Юлиан глазами византийского интеллектуала IV века, или один эпизод из жизни свт. Григория Богослова / П. Е. Михалицын // Вестник Харьковской Духовной Семинарии. – 2011. – № 1 (1). – С. 48-53.
13. Михалицын П. Е. Христологические аспекты трагедии Χριστὸς πάσχων («Страждущий Христос») на материале Пролога (стихи 1-30) и их сопоставление с произведениями свт. Григория Богослова / П. Е. Михалицын // Религиозное мировоззрение в древнем и современном обществах: праздники и будни: тезисы докладов и сообщений / Национальный заповедник «Херсонес Таврический», Ягеллонский университет (Краков, Польша). – Севастополь, 2006. – С. 38-39.
14. Михалицын П. Е. Мариология трагедии «Страждущий Христос» / П. Е. Михалицын // Иоасафовские чтения: материалы III Международной научно-практической конференции, (Белгород, 21-22 декабря 2005 г.) / Правительство Белгородской области, Белгородско-Старооскольская епархия, Белгородский Государственный Университет. – Белгород, 2006. – С. 269-276.
15. Михалицын П. Е. Решение проблемы атрибуции византийской трагедии «CRISTOS PASCWN» («Страждущий Христос») в исследованиях А. Тюилье / П. Е. Михалицын // Мир Византии: материалы Международного научного семинара (Белгород, 27-28 окт. 2007 г.); [отв. ред. – сост. Н. Н. Болгов] / Федеральное агенство по образ., ГОУ ВПО «Белгородский Государственный Университет». – Белгород: Изд-во БелГУ, 2007. – С. 199-205.
16. Михалицын П. Христианские центоны как средство трансляции богословских идей в ранневизантийский период на примере трагедии «Χριστὸς πάσχων» («Christus patiens», «Страждущий Христос») / П. Михалицын // Материалы IV студенческой научно-богословской конференции Санкт-Петербургской православной духовной академии (Санкт-Петербург, 10-11 мая 2012 г.). – СПб.: Изд-во СПбПДА, 2012. – С. 278-290.
Закладки
No comments
Be the first one to leave a comment.