Херсонеська археологічна експедиція «Цитадель»

Розташований на південно-західному узбережжі Криму на Гераклейському півострові, Херсонес Таврійський знаходиться нині в межах сучасного міста Севастополя. Він був заснований в останній третині VI ст. до н.е. вихідцями з Гераклеї Понтійської – малоазійського міста, осадженого раніше греками-дорійцями з Мегар. Переживши чимало славетних і трагічних сторінок історії, Херсонес проіснував понад дві тисячі років, змінюючи свій статус від вільного поліса до провінційного міста у складі Візантійської імперії, і залишивши вагомий культурний спадок. Величні, частково розкопані руїни стародавнього міста, належать зараз до Національного заповідника «Херсонес Таврійський» і продовжують інтенсивно досліджуватися.

Одним з яскравих археологічних об’єктів на території херсонеського городища є Цитадель Херсонеса – оточена по периметру високими фортечними мурами чотирикутна ділянка, розташована у південно-східному районі міста на узбережжі сучасної Карантинної бухти. Початкові оборонні укріплення твердині було збудовано приблизно в середині ІІІ ст. до н.е. на місці колишнього міського некрополя та Кераміка – району розташування гончарних майстерень. З того часу як власне самі фортечні мури-куртини з баштами, так і різноманітні будівлі, розташовані всередині Цитаделі, неодноразово перебудовувалися, але одне залишалося незмінним – мілітарний характер пам’ятки, її ключове військово-стратегічне значення в системі оборонних споруд Херсонеса. Саме тут розташовувався військовий гарнізон, який мав захищати мешканців міста у випадку загрози.

Цитадель віддавна привертала увагу археологів – вже наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. її дослідження розпочав класик херсонеської археології К.К. Косцюшко-Валюжинич, який відкрив фортечні стіни і башти об’єкта. Впродовж ХХ ст. розкопки Цитаделі здійснювали відомі археологи Р.Х. Лепер, К.Е. Гриневич, В.В. Борисова, І.А. Антонова. Один з них, а саме К.Е. Гриневич, мав безпосередній зв’язок з Харковом, очолюючи кафедру стародавньої історії та археології Харківського університету. Археологічні дослідження Херсонеса Таврійського згодом здійснював також його учень, відомий вітчизняний археолог-античник, який багато років поспіль очолював кафедру історії стародавнього світу і середніх віків Харківського університету, професор В.І. Кадєєв. Проте власне Цитадель він не досліджував, працюючи переважно у портовому районі.

Повернення харків’ян до Цитаделі відбулося завдяки науковим дослідженням нинішнього завідувача кафедри історії стародавнього світу і середніх віків, учня В.І. Кадєєва, професора С.Б. Сорочана. Завдяки його багаторічній праці було відкрито низку нових об’єктів на території пам’ятника, а написані ним наукові та науково-популярні праці з історії Херсонеса-Херсона за візантійської доби давно вже стали класичними. Останніми роками, коли естафета наукових досліджень перейшла до учнів С.Б. Сорочана, археологічна експедиція Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна продовжила дослідження Цитаделі Херсонеса Таврійського. На сьогодні Археологічну експедицію ‘Цитадель’ Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна очолює доц. кафедри історії стародавнього світу і середніх віків А.М. Домановський.

Повільна наука археологія, яка, немов машина часу, дозволяє нам рік за роком поступово здійснювати подорож у глиб віків, зробила черговий маленький крок вперед. І цей маленький крок вперед був би неможливим без зусиль цілої команди археологів, переважну більшість яких складають студенти-першокурсники історичного факультету, які проходять літню археологічну практику на базі Національного заповідника ‘Херсонес Таврійський’. Завдяки гостинності заповідника суто археологічна практика вдало поєднується з музейною, адже херсонеський музей — один з найкращих археологічних музеїв в Україні з багатющими фондами і високваліфікованими науковими співробітниками. Не менш цікавими для відвідування є й численні музеї Севастополя — міста з давньою і славною історією. Нарешті, не менш важливою складовою практики є виховна, адже у складі експедиції працюють школярі з Харкова, Москви та Санкт-Петербурга, для яких студенти мають змогу організовувати різноманітні навчально-пізнавальні заходи, екскурсії і квести.