Археологічна експедиція «Чембало»

Ось уже кілька сотень років величні руїни веж і стін генуезької фортеці Чембало височіють на вершині гори Кастрон біля Балаклави. У XIV столітті фортеця була одним з найважливіших пунктів військово-політичної присутності Генуезької морської республіки в Криму і контролювала солідну ділянку узбережжя — від мису Сарич до затоки Каламіт і далі за течією ріки Чорної до Кримських гір.

У 2000 році була створена об’єднана археологічна експедиція Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна та Національного заповідника «Херсонес Таврійський». Наукові інтереси кафедри історії стародавнього світу та середніх віків представляє начальник експедиції С. В. Д’ячков.

Після недовгих роздумів було прийнято рішення розпочати археологічні дослідження з розкопок руїн невеликої церкви. Перші три роки розкопок подарували численні і різноманітні знахідки, які потребують серйозного і тривалого камерального вивчення. Однак перші результати дозволяють поділитися вельми цікавими польовими спостереженнями та попередніми висновками.

Важливо було виявити напис, що міг би пролити світло на невідомі сторінки історії фортеці. Нарешті, дочекалися … Були знайдені дві архітектурні деталі з рельєфним зображенням герба, висіченого на їх лицьових сторонах. За своїм типом виявлений в «консульській церкві» трикутний гострий герб відноситься до числа старофранцузьких гербів. На чолі щита вирізаний генуезький хрест, що не залишає сумнівів у приналежності власника герба до державної номенклатури Генуї. На щиті зображено стоячого на задніх лапах лева у короні.

У 2009 р. було розкопано найбільшу вежу фортеці. Вона ‘зі спідницею’ — стіни цокольного поверху зроблені похилими у вигляді усіченого конуса, щоб ліквідувати небезпеку таранного удару. Цокольний поверх зайнятий цистерною, що служила головним накопичувачем і розподільних резервуаром в системі водопостачання фортеці. Об’єм цистерни становить 565 л! Вода надходила до резервуару самопливом по керамічних трубах з джерела, що знаходилося вище фортеці на схилі сусідньої гори, а з резервуара вже починалася міська мережа водопостачання.

За тяжкістю фізичних умов – це одна з найважчих експедицій, адже копати доводиться кам’янистий берег Чорного моря, саме тому у складі експедиції переважно хлопці.