Пастушенко А. О. Англійське каперство другої половини XVI століття: структури повсякденності

 

Кафедра на facebook

6 квітня 2012 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: м. Харків, майдан Свободи, аудиторія V–58 відбувся захист дисертації Пастушенка Андрія Олександровича «Англійське каперство другої половини XVI століття: структури повсякденності», представленої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Пропонуємо ознайомитися з анотаціями до автореферату дисертації (українською, російською та англійською мовами) і списком наукових праць автора за темою дисертації.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В. Н. КАРАЗІНА

ПАСТУШЕНКО АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 94(261)«15/16» : 341.362.1

АНГЛІЙСЬКЕ КАПЕРСТВО ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVI СТОЛІТТЯ:
СТРУКТУРИ ПОВСЯКДЕННЯ

Спеціальність 07.00.02 — всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Харків–2012

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Науковий керівник

доктор історичних наук, професор СОРОЧАН Сергій Борисович, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків.

Офіційні опоненти

доктор історичних наук, професор Лиман Сергій Іванович, Харківська державна академія культури, професор кафедри музеєзнавства і пам’яткознавства;

кандидат історичних наук Губарев Віктор Кімович, Донецький національний технічний університет, доцент кафедри історії і права.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 4.

АНОТАЦІЯ

Пастушенко А. О. Англійське каперство другої половини XVI ст.: структури повсякдення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2011.

У дисертації на основі широкого кола джерел й літератури проаналізовано структури повсякдення англійських каперів, що діяли за правління Єлизавети І Тюдор (1558–1603 pp.). У роботі вперше комплексно розглянуто матеріальний уклад і картину світу каперів, виявлено імперативи їх субкультури. Відзначено, що на фоні загальних економічних, наукових і духовних змін великий шар повсякдення каперів залишався незмінним і спонукав до традиційного мислення. Цій групі була притаманна поляризація, але її еліта могла соціалізуватися. Нечисленні зміни були пов’язані з раціональною ініціативою організаторів, торкаючись організації експедицій, менше – мореплавства, побутового середовища. Показано, що психологічному й моральному портрету каперства були властиві індивідуальність, емоційність, дратівливість, іноді депресія й неуважність. Світогляд грунтувався на креаціонізмі, провіденціалізмі (разом з уявленнями про фортуну), вірі в благовоління Бога. У тісному зв’язку з релігійними конфліктами мало виникати і розвиватися почуття патріотизму, що грунтувалося на усвідомленні винятковості англійського народу.

Ключові слова: каперство, приватирство, піратство, корсарство, повсякдення, королева Єлизавета Тюдор, Атлантика.

АННОТАЦИЯ

Пастушенко А. А. Английское каперство второй половины XVI в.: структуры повседневности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – Всемирная история. – Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина. – Харьков, 2011.

В диссертации на основе широкого круга источников и литературы проанализированы структуры повседневности английских каперов второй половины XVI в. В работе были впервые комплексно рассмотрены материальный уклад и картина мира каперов, выявлены императивы субкультуры. Выяснено, что значительный пласт повседневности каперов оставался неизменным, располагая к традиционному мышлению. Статика прослеживается в развитии инфраструктуры баз, их дислокации, работах в порту, на стоянках и плавании, промыслах в экспедиции, методах обучения, правовой организации, досуге, символизме цветов, знаков и слов, в одежде, утвари, обычном рационе, пространственных условиях на корабле, методах лечения болезней и даже отчасти вооружении, а также боевой тактике абордажа. Жаргон как знаковая система картины мира также включал много архаичных слов и оборотов. На понимание мира и оценки врагов значительно влияли слухи и фантазии.

Каперской группе была свойственна поляризация, которая не исключала социализацию элиты. При этом представления элиты о знатности отличались традиционностью, — «nobles» ассоциировалось с доблестными поступками, а не с социальным статусом и происхождением, как уже было принято в Англии конца XVI в. После 1568 г. элита навязывала большинству представления о враге-испанце, акцентируя на его коварстве, лживости и слабости. Изменения в жизни английских каперов сводились к тому, что в снаряжении экспедиций появилась новая форма организации капитала (акционерные общества), финансовый центр каперства сместился из провинций в столицу (в Сити Лондона). К концу века выросло количество каперских кораблей водоизмещением больше 100 регистровых тонн. В целях улучшения гигиены на кораблях был введен гамак, иногда в питании появлялись новые продукты (маниок, маис, картофель, табак) — это не могло не отразиться на представлениях о комфорте и вкусовых предпочтениях. В навигации к концу века Джон Девис изобрел квадрант, который помогал проложить короткий и эффективный курс, что сокращало время плавания. В жаргоне появились новые заимствования из испанского языка, а также понятия, характеризующие реалии Нового Света.

Просматриваются трансформации в нравственном облике каперов, связанные с их религиозными переживаниями. В источниках видно сложившееся религиозное мировоззрение, опирающееся на веру в креационизм, провиденциализм и надежду на благоволение Бога. Индивидуальному осмыслению веры способствовало отсутствие на кораблях священников.

Своеволие каперов проявлялось в беспорядках, плохой дисциплине, воровстве у членов команды, мелких грабежах, утаивании добычи. Компромиссный диалог между профессиональной элитой и простыми каперами был ответом на поведение последних. Капитан мог обращаться с уважением к членам команды, задабривать моряков подарками, прибегать к игровым методам управления. Имело значение, чтобы команда считала своего капитана лидером, компетентным в профессиональном отношении.

Преступления среди каперов также выражают актуализацию одного из нравственных принципов — эгоизма, сопряженного с неумеренным желанием потреблять. Основанием к этому могли служить социальные условия -отсутствие у многих каперов «дома», семьи, детей и постоянных друзей. Ввиду таких условий сложно представить, чтобы заурядные каперы чувствовали привязанность к родному краю и народу, некую особую преданность королеве. Впрочем, в тесной связи с религиозными конфликтами могло возникать чувство патриотизма, основанное на понимании исключительности английского народа.

Ключевые слова: каперство, приватирство, пиратство, корсарство, повседневность, королева Елизавета Тюдор, Атлантика.

ANNOTATION

Pastushenko A. A. English privateering in the second half of 16th century: structures of daily life. – Manuscript.

Dissertation for a candidate degree of historical sciences by specialty 07.00.02 – World history. – V. N. Karazin Kharkiv University, Kharkiv, 2011.

In the dissertation on the basis of a wide complex of sources and the scientific literature everyday life of English privateers (1558–1603) is analyzed. It was found a substantial part of privateers’ daily life was invariable, which disposed to some traditional thinking. It was shown the group of privateers was polarized, but it did not exclude a socialization of their elite. It was considered that not numerous changes in daily life touched organization of voyages, to a lesser extent navigation and living environment.

Psychological and moral image of Elizabethan privateers included individuality, emotionality (especially passion), irritability, sometimes depression and absent-mindedness. It is clear the terms disposed English privateers to individual understanding the faith.

Ordinary privateers did not feel patriotism. Nevertheless this aspect could change under the influence of Reformation and the struggle with «papists».

Key words: caper, privateering, piracy, corsair, everyday life, Queen Elizabeth Tudor, Atlantic.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

1.    Пастушенко А. А. История форта «Каролина», или еще одна глава в истории пиратства Нового Света (1564–1565 гг.) / А. А. Пастушенко // Stratum Plus. Культурная антропология и археология: причерноморские этюды / Под ред. М. Е. Ткачука. – СПб.; Кишинев; Одесса; Бухарест, 2009. – С. 430–438.
2.    Пастушенко А. А. О морском разбое французов в Вест-Индии (1528–1559 гг.) / А. А. Пастушенко // Древности. Харьковский историко-археологический ежегодник. – 2009. – Вып. 8. – С. 185–193.
3.    Пастушенко А. А. О призовом праве Англии во второй половине XVI в. / А. А. Пастушенко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2011. – № 965. – Вип. 42: Історія. – С. 59–65.
4.    Пастушенко А. А. О специфике толкования каперства в раннєє Новое время / А. А. Пастушенко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2010. – № 908: Історія. – Вип. 42. – С. 188–198.
5.    Пастушенко А. А. О функции игры в жизни пиратов западной Атлантики в XVI–XVIII вв. / А. А. Пастушенко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2009. – № 852. – Вип. 41: Історія. – С 64–75.
6.    Пастушенко А. А. Об отношении к французским пиратам в «Historia del Mondo Nuovo» / А. А. Пастушенко // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць / вид. ХНУ ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2009. – Вип. 12. – С. 84–91.
7.    Пастушенко А. А. Об оценке репутации пирата в западноевропейском обществе (XVI в.) / А. А. Пастушенко // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць / вид. ХНУ ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2008. – Вип. 11. – С. 49–57.
8.    Пастушенко А. О. Про «земне і небесне» у моралі видатних піратів Англії (XVI ст.) / А. О. Пастушенко // Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія» / Харк. Нац. Пед. Ун-т ім. Г. С Сковороди. – Харків, 2008. – Вип. 32. – С 29–35.
9.    Пастушенко А. А. История форта Каролина (1564–1565 гг.) / А. А. Пастушенко // Історичний вісник: збірник наукових праць. – Донецьк, 2010. – Вип. 1. – С. 87–93.
10. Пастушенко А. А. Любовь Джона Оксенхама и испанской леди (1575–1577 гг.): вымысел или реальность / А. А. Пастушенко // Проблемы российской и всеобщей истории: белгородский диалог – 2010 (г. Белгород, 15–16 апреля 2010 г.) / Под ред. С. Н. Прокопенко. – Белгород, 2010. – С. 61–66.
11. Пастушенко А. А. О «земном и небесном» в морали знаменитых пиратов Англии (XVI в.) / А. А. Пастушенко // Европа: международный альманах / Под ред. С. В. Кондратьева. – Тюмень, 2007. – Вып. 7. – С. 50–57.
12. Пастушенко А. А. О добыче каперов Англии во второй половине XVI в. / А. А. Пастушенко // Древнее Причерноморье. Выпуск IX / Под ред. И. В. Немченко. – Одесса: ФЛП «Фридман А. С», 2011. – Вып. 9. – С. 390–397.
13. Пастушенко А. А. О составе корабельных команд и причинах корабельных бунтов в Англии XVI в. / А. А. Пастушенко // Проблемы российской и всеобщей истории: белгородский диалог – 2009 (г. Белгород, 10 апреля 2009 г.) / Под ред. С. Н. Прокопенко. – Белгород, 2009. – С. 80–84.
14. Пастушенко А. А. Французские корсары в бассейне Карибского моря (1528–1559 гг.) / А. А. Пастушенко // Одіссос. Актуальні проблеми історії, археології та етнології / Вид. ОНУ імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2009. – С. 272–276.
15. Пастушенко А. А. Экономические особенности пиратства в Атлантике XVI – первой половины XVII вв. / А. А. Пастушенко // Одіссос. Актуальні проблеми історії, археології та етнології / Вид. ОНУ імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2010. – С. 232–235.
16. Пастушенко А. О. Про пов’язані з дефініціями методологічні проблеми в дослідженнях історії колоніального піратства XVI ст. / А. О. Пастушенко // Методичний вісник історичного факультету / Вид. ХНУ імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2007. – №6. – С. 71–75.
17. Пастушенко А. А. Об организации экипажей каперских кораблей республики Объединенных провинций (1566–1609 гг.) / А. А. Пастушенко // Каразінські читання (історичні науки): тези доповідей 63-ї міжнародної наукової конференції (м. Харків, 23 квітня 2010 р.) / Вид. ХНУ імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2010. – С. 267–268.
18. Пастушенко А. А. Об отношении к пиратам в «Historia del Mondo Nuovo», на примере событий 1537 и 1555 гг. / А. А. Пастушенко // Каразінські читання (історичні науки): тези доповідей 62-ї міжнародної наукової конференції (м. Харків, 24 квітня 2009 р.) / Вид. ХНУ імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2009. – С. 244–245.
19. Пастушенко А. А. Об оценке репутации пирата в западноевропейском обществе (XVI в.) // Каразінські читання (історичні науки): тези доповідей 62-ї міжнародної наукової конференції (м. Харків, 25 квітня 2008 р.) / Вид. ХНУ імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2008. – С. 217.

Завантажити автореферат

 

 

Поділитися у соціальних мережах

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus

Comments are closed

Sorry, but you cannot leave a comment for this post.

Закладки

  • Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
  • Історичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
  • Харьковское историко-археологическое общество
  • Древности. Харьковский историко-археологический ежегодник
  • Василевс. Українська візантиністика