Олександра СИЧОВА. Відчути час на дотик або Археологічні розкопки в музеї

 

Кафедра на facebook

3

Харківський університет. — № 14 (4041). — Вівторок, 13 жовтня 2015 року.

ВІД РЕДАКЦІЇ. Польовий сезон літа 2015 року був незвичним для Херсонеської археологічної експедиції Харківського університету «Цитадель».

Позбавлена через несприятливі політичні обставини можливості продовжувати розкопки на території Херсонеса Таврійського, вона змогла, втім, провести справжні археологічні розкопки… у музеї! Місцем, де придалися робочі руки, знання і навички студентів практики і експедиції став Музей археології та етнографії Слобідської України.

Музейна практика, під час якої ми, студенти першого курсу історичного факультету, опановували знання із упорядкування фондів й оформлення експозицій, перетворилася цього року на справжню дослідницьку експедицію, оскільки працювати довелося з матеріалами, яких чи не вперше після розкопок торкалася рука людини. Дійсно, частина видобутих під час розкопок і знайдених під час археологічних розвідок артефактів не була належним чином опрацьована й упорядкована, і саме ми стали якщо й не першовідкривачами, то першими фаховими дослідниками викопних решток історичного минулого. Особливо важливим стало це впорядкування і попереднє опрацювання знахідок з огляду на заплановане відкриття обладнаного за останніми сучасними вимогами Музею археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, яке має відбутися восени 2015 р.

4

Керівниками практики, що тривала впродовж липня 2015 р., були доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків А. М. Домановський та головний зберігач Музею і археології та етнографії Слобідської України А. М. Амер. Впродовж практики ми впорядковували матеріали археологічних розкопок і розвідок 1950-х – 1990-х рр. у межах Харківської області, а також античних пам’яток — Ольвії та пам’яток Криму — Херсонеса, Маслин, Гротів тощо. Найважливіші опрацьовані матеріали походять з розкопок античного поселення Маслини, біритуального могильника Червона Гірка (Красная Горка), поселення Нижній Бишкін, Верхньо-Салтівського городища, Коломакського городища, Коробові Хутори, археологічного комплексу біля с. Маяки, Нетайлівського могильника, Сухогомольшанського археологічного комплексу. Було впорядковано також численні матеріали розкопок і розвідок у околицях населених пунктів Малі Проходи, Липці, Хотімля, Халимонівка, Вишнівка, Єгорівка, Таранцево, Великопілля, Лозова, Павлюківка, Голубівка, Веселе, Рогозянка, Червоний Шлях та ін.

У межах практики відбулася відкрита лекція молодшого наукового співробітника Інституту керамології (відділення Інституту народознавства Національної академії наук України), аспірантки кафедри археології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Вікторії Котенко «Елліни на периферії Херсонеської держави: матеріальна культура поселення Маслини». Лекторка детально схарактеризувала матеріальну культуру давньогрецького поселення Маслини, що належало до хори Херсонеського поліса і було розташоване на Тарханкутському півострові неподалік с. Сєвєрне Чорноморського району АР Крим, на узбережжі Каркінітської затоки. Особливу увагу В. Котенко приділила масовому керамічному матеріалу, який слухачі мали змогу побачити наживо, оскільки нашому археологічному музеї зберігається близько 80 % матеріалів розкопок поселення. Це стало можливим завдяки тому, що розкопки поселення Маслини впродовж 1972-1987 рр. здійснювала археологічна експедиція Харківського університету під керівництвом доцента кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Валерії Олександрівни Латишевої. Лекція В. Котенко, що супроводжувалася демонстрацією музейних експонатів, зацікавила слухачів і спричинила численні питання. Після лекції слухачі мали також нагоду переглянути фотоальбоми археологічної експедиції «Маслини» Харківського університету.

5

Практика мала і вагому наукову складову — керівники не лише розповідали про той чи інший археологічний артефакт, пам’ятку, археолога чи експедицію, але й давали невеликі домашні завдання. Вони полягали у підготовці коротких, енциклопедичного характеру довідок про менш відомих харківських археологів і той або інший археологічний пам’ятник, із матеріалами якого ми на той час працювали. Завдяки цьому ми мали змогу не лише опрацювати артефакти, але й покращити знання з археології та давньої історії України.

Зараз, коли відбуваються останні приготування до відкриття університетського археологічного музею, ми з нетерпінням чекаємо на можливість побачити у вже змонтованих музейних вітринах деякі з тих унікальних експонатів, які нам пощастило потримати власними руками. Бо скільки б не дискутували фізики, філософи й психологи про природу часу, лише археологи можуть відчути час на дотик через його матеріальні рештки. Сподіваємося, наступного літа учасники експедиції матимуть змогу доторкнутися до артефактів давнього минулого не лише у музеї, але й власноруч, видобувши їх зі спресованої століттями кряжистої української землі.

Олександра  СИЧОВА,
другокурсниця історичного факультету

URL

Поділитися у соціальних мережах

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus

Comments are closed

Sorry, but you cannot leave a comment for this post.