С. Б. Сорочан: Головна задача — зберегти наші наукові школи

 

Кафедра на facebook

14

Цього року у рейтингу кафедр гуманітарного профілю усі рекорди побив історичний факультет, виборовши перші позиції. Перше місце дев’ять років поспіль посідає кафедра історіографії, джерелознавства та археології (завідувач проф. С. І. Посохов). Друге з мінімальним відривом від першого — кафедра історії стародавнього світу і середніх віків (проф. С. Б. Сорочан). Вітаємо велику родину найстарішого факультету зі здобутками (свою історію факультет веде з моменту відкриття університету 1805 р.). Давайте разом  дізнаємося, у чому секрет успіху та Феномен Любові до історичного факультету Харківського університету.

Проф. С. Б. СОРОЧАН, завідувач кафедри історії стародавнього світу і середніх віків:

— Після 2011 року практика видачі переможцям сертифікатів перервалася. На мій погляд, це була добра традиція, яку треба поновити. Сертифікат — не просто папірець, це відзнака,  стимул для викладацького складу, до того ж і студентів це примушує до кращого навчання та поваги кафедри.   Ось уже багато років поспіль наша кафедра стабільно займає другу позицію в університетському рейтингу, а першу — кафедра історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету. Практично, за складом наші кафедри однакові, але нам завжди не вистачає кілька балів. Однак, я не комплексую з цього приводу… Адже у рейтингу діє просте арифметичне обчислення  середнього математичного. Кількість наукових результатів ділиться на кількість викладачів. На нашій кафедрі працює 9 осіб, причому з них на повну ставку лише троє. Високий рейтинг тому, що 6, 5 ставок, а зроблено більше, ніж у інших. Це об’єктивна реальність.

— Сергію Борисовичу, які головні завдання кафедри? Розкажіть про найважливіші проекти?

— Головна задача — зберегти наші наукові школи. Є дві потужні школи: антична, яку створював нині покійний заслужений професор В. І. Кадеєв, та візантизнавча, перший її представник — корифей історії проф. В. П. Бузескул. Реанімувати візантиністику в університеті було складно, вона зникла в 30-ті рр. ХХ ст. Відродження візантиністки я почав у 80-ті рр., захистив докторську вже як візантиніст.  Стабільно працюємо над двома проектами. Наша кафедра бере найактивнішу участь у видавництві фахового щорічника «Старожитності», який є одночасно органом Харківського історико-археологічного  товариства (ХІАТ) та кафедри історії стародавнього світу та середніх віків. Ми входимо в правління та редколегію.  «Старожитності»  користуються популярністю в усьому світі, видаються 20 років. Наступна наша друкована гордість — перший  в Україні журнал з візантиністки «Нартекс. Byzantina Ukrainensia». Слово «нартекс» — перекладається з грецької як «вхід в храм». Це видання було опубліковане за підтримки Харківської єпархії УПЦ. «Нартекс» — останній містив переклад Оксфордського посібника з візантиністки. Ми заключили договір з Оксфордським університетським видавництвом та зробили внесок за їх ліцензію кілька тисяч фунтів стерлінгів. Це світовий рівень.

— Так в чому ж феномен успіху кафедри, на вашу думку?

— Я сам випускник історичного, закінчив аспірантуру, тут отримав медаль імені В. Н. Каразіна, тому я не уявляю себе без університету. Саме таку школу проходять наші випускники, які продовжують добрі традиції. Ми самі куємо собі кадри. Це і є наш головний секрет.

Харківський університет. 2016. № 13-14.

Поділитися у соціальних мережах

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Plus

Comments are closed

Sorry, but you cannot leave a comment for this post.